Комбінація фенбендазолу та празіквантелу, що входять до складу препарату, забезпечує широкий спектр його антигельмінтної дії на всі фази розвитку гельмінтів, що паразитують у собак та цуценят, котів та кошенят.

Фенбендазол із групи бензімідазолів гальмує у гельмінтів полімеризацію білків тубулінів у мікротубуліни, знижує активність енергетичних ферментів. Препарат викликає порушення метаболізму у гельмінтів, у наслідок чого знижуються засвоєння глюкози, мітохондріальні реакції, порушується мітоз клітин. У результаті цих процесів настає повне  виснаження паразитів, що призводить до ïx загибелі.

Після перорального введення фенбендазол всмоктується частково, метаболізується в печінці до сульфоксиду (оксфендазол) і далі – до сульфону (оксфендазол сульфон). Фенбендазол та його метаболіти розповсюджуються по органах і тканинах, досягаючи найвищої концентрації у печінці тварини. Виведення з організму відбувається переважно з фекаліями, незначною мірою – з сечею. Період напіввиведення з плазми крові становить від 12 до 18 годин у собак. Екскреція незміненого та метаболізованого фенбендазолу (> 90 %) з фекаліями, незначно з сечею та молоком.

Празіквантел є похідним піразинізохінолонів, ефективний проти цестод, підвищує проникність мембран клітин гельмінта для іонів кальцію, викликає генералізоване скорочення мускулатури паразита, що переходить в стійкий параліч, що призводить до загибелі гельмінтів. При пероральному введенні лікарського препарату празіквантел добре всмоктується в кишечнику, досягаючи максимальної концентрації крові через 1 – 4 години, зв’язується білками плазми (до 80%), піддається біотрансформації в печінці з утворенням неактивних моно- і полігідроксілованих метаболітів. Виводиться з організму переважно з сечею, і в незначних кількостях – з фекаліями.